Митлашівська сільська рада

 

         

                                              СІЛЬСЬКИЙ  ГОЛОВА

                               СКИРДА  МИКОЛА  ОЛЕКСАНДРОВИЧ

                                              

                                              Cело Митлашівка

Село Митлашівка Драбівського району Черкаської області є цетром  Митлашівської сільської  ради, до якої входять села Олімпіадівка та Козаче, розташоване  за  12 км. від районного  центру  смт Драбів ,  та 2 км. від залізничної станції  Драбове – Барятинська Одеської  залізної  дороги. На  півночі села  протікає  річка Чумгак (притока  р. Оржиця),  знаходиться  гідрологічний  заказник  місцевого значення «Старорічище» загальною  площею 37,8 га.   

 Митлашівка  належить до поселень ХУІІ ст. і  на карті французького географа  і  дослідника Боплана (  1650р.) нанесене  як  велике  поселення  на  річці  Чумгак.

У період 1905 – 1907 років у селі  діє революційний гурток під  керівництвом підпільника соціал – демократа Федота Михайловича  Розсохи, який  був зв’язаний  з  Золотоніською  організацією РСДРП,  Під  впливом революційних  подій та агітації Іллі Устименка, Григорія Жили, Фокія Колісника розповсюджували листівки добуті в с.Яблуневому, та читали їх селянам с.Митлашівки і ст. Драбів. У 1905 році розпочався страйк робітників Вальцьового  млина  княгині  Барятинської.  Робітники  вимагали  підвищення  заробітної  плати.  Страйк був розігнаний   загоном  драгунів.

За  період  революції 1905 – 1907 років селяни  двічі  палили  економію пана  Каневського.

Велика  Жовтнева  соціалістична  революція відкрила  нову  сторінку в  історії  села. Радянську  владу в Митлашівці було встановлено в 1918 році. 

У 1919 році був створений  ревком  на  чолі  з  Федосієм  Карповичем Марченком.  Пізніше було  створено  комнезам і  його  першим  головою був  Андріян Васильович Моцний. В  ті  часи  створювались  і  МТС і  першими трактористкам  на  селі  стали дівчата Фросина  Петрівна  Моцна і  Уляна  Трохимівна  Розсоха.  Всього один  рік  проіснував  у  Митлашівці ТСОЗ,  а  в  1930 році він перетворився  у  колгосп.    Першим  головою  колгоспу   було  обрано Мусія Трохимовича  Плічка.

Не  обминув  Митлашівку і  голодомор  1932 – 1933 років . За цей  період в  селі  померло від  голоду  понад 200 осіб. Вшановуючи пам'ять  загиблих в  роки  голодомору в  2006 році в  селі встановлено  пам’ятний  знак.

22 вересня 1941року гітлерівці  вступили  в  село,  облюбували  сільську хату  з  шістьма  кімнатами  і  двома  коридорами в центрі  села,  де  й  облаштували  свій  тимчасовий  штаб. Штаб  проіснував  два дні.  Німці  пішли  далі,  залишивши  в  селі  старосту. Місцеві  партизани  зірвали  залізничний  міст разом  з  ворожим  ешелоном,  згодом міст відбудувався .  Діє він  і  нині . А   перед  цим  був  жорстокий  бій  на  північно – західній  околиці  села поблизу  лісу.  Тут  загинули 42  невідомих бійці. Двоє  з  них  стали  відомі  завдяки  пошукам.  Це  були старший лейтенант з  Чернігівщини Данило  Сидорович Босак   та  полтавчанин гвардії  рядовий Петро  Михайлович  Кучеренко. 

Тіла  загиблих перенесено після війни в    центр  села   і  збудовано  пам’ятник загиблим  воїнам  які   визволяли  наше  село.

Рівно  через  два  роки  прийшло довгождане  визволення 22 вересня 1943 р. В  село в′їхав   на  гривастому  коні наш  односельчанин – воїн   нині  покійний  Григорій  Давидович Голобородько і оголосив: - Перемога. товариші! Визволення!   А  загалом на  захист  Вітчизни стали 593 жителі  нашого  села .  Серед  них кавалер  ордена  Леніна, комбат  у  20 років Олександр  Михайлович Марченко,  Кавалер  ордена  Червоної  Зірки  Микола  Демидович  Моцний,  учасник   ленінградської  блокади Василь Романович  Потапенко,  кавалер  двох  орденів Слави ІІ  і  ІІІ ступенів Антон  Герасимович  Москаленко.

    В  роки  Великої Вітчизняної війни  загинули 105 чоловік.В  пам'ять  про   них  встановлено  обеліск  Слави.

   Після  війни  в  колишньому колгоспі  «Україна»   трудилися  450 ветеранів  війни.  Серед  них  23  інваліди , 32 солдатські  вдови.  До  1958 року колгосп носив назву  « Нове життя» .  Після  1958 року – колгосп ім. ХХІ   з′ їзду КПРС, а з 1974 року колгосп «Україна».  Багато  в  нашому  селі передовиків та  новаторів  сільського  виробництва. Серед  них  знаменитий  комбайнер Петро  Захарович  Правда (орден Червоної  Зірки),  Надія  Андріянівна Моцна   (Орден  Червоного  Прапора, зав.  фермою),  Ганна Григорівна  Кирильчатенко   депутат  райради  двох  скликань,  Сергій  Іванович Бормотов – «Заслужений  донор  СРСР».  На  честь 50 – річчя Великої   Жовтневої  революції  в  селі збудовано двоповерхову  школу(1967р.)

 А в 1988 році збудовано Будинок культури окрасою якого став  фольклорний  ансамбль «Джерело».   

 На   територій  села  Митлашівка похоронений   третій президент УАН Орест Іванович Левицький (1948 – 1922р.) 19 грудня  1919 року Левицького  було  обрано заступником президента,  тобто віце-президентом.  3   7 березня 1922 року був  офіційно  обраний  третім  президентом Української Академії  наук.   Після  вступу  на  посаду президента  він виїхав  у  справах до ст.. Драбів  і   9  травня  упокоївся на Драбівській  дослідній станції  в  Золотоніському  повіті  на  Полтавщині,  нині  Драбівського   району  Черкаської  області.

Дерев′ яна    козацька  церква  Святого  Миколая  (1905  року)  у  Митлашівці,    де  відспівували Ореста  Івановича,  діяла  до  середини 50 – х  років,  а  потім  її  перетворили то  на  склад,  то  на  клуб,  а  наприкінці  80 – х  взагалі   розвалили.  Зникла  й  могила  О.І. Левицького .  Ще в  60 – ті  роки Українське  товариство охорони пам ′ яток   історії та  культури за  допомогою місцевих  жителів відшукало могилу й  хотіли встановити на   ній  погруддя  вченого. Та  лише  у  1989 році могилу  було  впорядковано. На  його  могилі  встановлено  стелу з написом: «Орест Іванович  Левицький  25. ХІІ. 1948 – 9.V.1922  Видатний український археограф, правознавець, історик, етнограф,  Президент Всеукраїнської  академії наук 1922р.»

Нині  на  території  села діє  Свято – Миколаївська церква, священиком  якої  є  отець Василій (  Тегза  Василь  Васильович) 

В  грудні 2004 року село газифікувалось, прийшов голубий вогник у 430 осель .Нині  село  живе  надіями  на  краще,  поступово  омолоджується.

Князь  Барятинський  подарував   своїй  дочці Олімпіаді  кусок  землі  коло   ставків.  Княжна  засилила  ці землі  своїми  селянами.    Пізніше  тут  виникло поселення  яке  й  було  назване  на  честь  доньки  князя  Олімпіади -  Олімпіадівкою. Село  відноситься  до  Митлашівської  сільської  ради.  

У  невеликому  поселенні  на  правому березі  річки  Чумгак ,  яке  до    ХІХ століття носило  назву  хутір  Козаче    жило   два  великі  роди козаків   : рід  Тютюнників  і  рід   Гулаків .

З  роду  Тютюнників  стала  відома  Алла  Тютюнник – письменниця.

З  роду  Гулаків – Микола  Іванович Гулак,  член  «Народної  волі» Кирило  -  Мифодіївського братства .  Знав  декілька  мов ( грузинську,  японську) 

На  честь  роду пішла  і  назва  населеного пункту  Гулаківка.

Гулаківка  називалась  до  закінчення   війни,  а  після  війни хтось  із  жителів подав  ідею  відновити  назву  Козаче

Село  відноситься  до  Митлашівської  сільської  ради .  

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СІЛЬСЬКОЇ  РАДИ

Виконком Митлашівської сільської ради проводить необхідну роботу щодо реалізації делегованих повноважень органів виконавчої влади , указів Президента України, рішень Уряду, актів законодавства України, розпоряджень облдержадміністрації, райдержадміністрації, спрямованих на стабілізацію соціально-економічного розвитку сільської території. Пріоритетними завданнями у вирішенні питань соціального та економічного розвитку для виконавчого комітету сільської ради є забезпечення діяльності всієї інфраструктури територіальної громади, вирішення питань соціального захисту населення, у першу чергу малозабезпечений верств.

        До складу Митлашівської сільської ради входять три населені пункти:

-         село Митлашівка - 387 дворів;

-         село Олімпіадівка - 114 дворів;

-         село Козаче – 66 дворів.

     Всього на території сільської ради проживає 1216 осіб, у тому числі 628 осіб працездатного віку, з них 416 осіб працює, 27 перебуває на обліку в центрі зайнятості.  

  Загальна площа земель Митлашівської сільської ради становить 3275,40 га.

з них 2642,673 сільськогосподарських угідь, в тому числі 1953,2278 га ріллі, 26,8га багаторічних насаджень, 44.3га пасовищ, 0,5га сінокосів. Сільськогосподарськими виробництвом на території сільської ради займаються:

- ТОВ «Продсільпром», яке обробляє земельну ділянку площею 1086,65 га,;

- ТОВ «Атлантік ФАРМЗ 11» - 359,40 га;

- ТОВ «Агромакс» -  303,78 га;

- ТОВ ЗК «Хорс» - 69,97 га;

- СТОВ АФ «Колос» - 73.1 га;

- ФГ «Арій» - 155.50 га;

- ФГ «Тіко» - 48,9 га;

- ФГ «Бірюк» - 96,48 га.

Митлашівська сільська рада VІ скликання працює в складі 5 осіб, апаратну роботу забезпечують 4 посадові особи.

16 депутатів сільської ради, депутат районної ради Моцний В.І. та депутат обласної ради Буцько С.А. плідно співпрацюють з районною адміністрацією та районною радою, установами та організаціями відповідно до Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні".